Православні пам"ятки

За ініціативою громади, з благословення Преосвященнійшого єпископа Сєвєродонецького і Старобільського Агапита, за кошти меценатів в 2013 році в селі Шульгинка збудований Свято-Троїцький Храм. На території храма є недільна школа для дітей.

Свято-Миколаївський собор — другий кафедральний собор Сєвєродонецької та Старобільської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), пам'ятка архітектури другої половини XIX століття.

Село Лозовівка( в минулому хутір Лозовий) було засноване в 1715 році. Храм побудували в 1911 році. Він дерев’яний на кам’яному фундаменті, була дзвіниця, але вона не збереглася. Стіни покрашені, підлога покрита плиткою. Храм має вид креста. Головний вихід – класичний портик з колонами квадратного січення.

Старобільський жіночий монастир «Всіх скорбящих Радостє» – пам'ятник архітектури другої половини 19 сторіччя. Історія виникнення Старобільського жіночого монастиря пов'язана з ім'ям штабс-капітана Булича та його дружини Ганни Іванівни. Виконуючи заповіт чоловіка, Ганна Іванівна, будує в рідному місті Старобільську притулок для сиріт та вдів. У 1845 році вона продала все своє рухоме і частину нерухомого майна, і на отримані гроші в 1849 році придбала в губернського секретаря Михайла Рудича на південній околиці міста садибу із землею близько трьох десятин. У тому ж році в цій садибі Ганна Іванівна відкриває богодільню, яка згодом стає притулком для дівчаток-сиріт духовного звання. 12 жовтня 1851, отримавши дозвіл від Харківського єпископа Філарета, Ганна Булич облаштувала в одній великій кімнаті притулку молитовне приміщення, яке згодом було перебудовано в дерев'яну домову церкву із престолом на честь ікони Пресвятої Богородиці, іменованої «Всіх скорбящих радостє».

У Байдівського Хрестовоздвиженського храму щаслива доля: на відміну від інших храмів він ніколи не закривався, і ось уже наступного року йому виповниться 200 років.