Сімейний патронат – родина замість інтернату.

Дата: 21.04.2023 12:58
Кількість переглядів: 128

Патронат над дитиною (сімейний патронат) – це комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя у період подолання дитиною, її батьками складних життєвих обставин та/або у період прийняття рішення щодо подальшої долі дитини (усиновлення, влаштування до прийомної сім’ї, ДБСТ, під опіку тощо).

Послуга патронату над дитиною може застосовуватися у випадках дітей, до яких належать (переважно, але не виключно):

- діти, які з різних причин тимчасово не можуть перебувати у власній сім‘ї або ж їхні батьки та/чи особи, які їх заміняють, тимчасово не можуть піклуватись про них;

- діти, чиї батьки та/або особи, які їх заміняють, померли та/чи пропали безвісти;

- діти з сімей, в яких існує загроза їх життю та здоров‘ю;

- діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;

- підкинуті чи безпритульні діти;

- новонароджені діти, від яких відмовились батьки.

У сім’ї патронатного вихователя одночасно можуть перебувати дитина або кілька дітей, які є між собою рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї, які відповідно до рішення органу опіки та піклування потребують захисту й тимчасового догляду, а їх найближче родинне оточення (напр., мати і батько) – підтримки з боку міждисциплінарної команди спеціалістів.

Зазвичай, виявлені, знайдені чи вилучені з небезпеки діти, за відсутності близьких родичів, готових тимчасово взяти дитину до себе, направляються до інституційних закладів: притулків, центрів соціально-психологічної реабілітації (ЦСПР), будинків дитини, дитячих будинків, інтернатів, які значно віддалені від місця попереднього проживання дитини, що ускладнює контакти дитини з родиною.

Послуга патронату, як воротар, дозволяє запобігти інституційному розміщенню дитини й уникнути ризиків бути недоглянутою, дає можливість дитині бути почутою, мати поруч тих дорослих, які готові професійно та толерантно пояснити що відбувається в житті дитини та її батьків, чому це сталося і що буде далі.

Головний підхід патронату – адресування тих потреб дитини, які не помічалися її біологічними батьками чи особами, які їх заміщали, забезпечення для неї люблячого сімейного середовища у період прийняття рішення щодо подальшої її долі у такий спосіб, який найкраще відповідатиме інтересам саме цієї дитини.

Патронатним вихователем бути повнолітня особа, яка є громадянином України, має досвід виховання дітей, спільно з добровільним помічником пройшов/ла курси професійної підготовки за спеціальною програмою підготовки патронатних вихователів та отримала відповідну рекомендацію, зі згоди всіх членів своєї сім’ї готова до розміщення під патронат дітей за місцем свого проживання і уклала з відповідним органом опіки та піклування договір про надання послуг патронату.

Патронатними вихователями не можуть бути особи, зазначені у статті 212 Сімейного кодексу України, а також особи, чиї діти були засуджені, перебувають або перебували у конфлікті з законом.

Патронатний вихователь не може поєднувати надання послуг патронату над дитиною з іншими видами діяльності, які перешкоджатимуть якісному виконанню умов договору про патронат над дитиною.

До процесу первинного відбору сімей – кандидатів також залучається місцева служба у справах дітей.

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень