2-16 жовтня 2025 року в Україні відзначається 35-річчя Революції на граніті: перший Майдан, що змінив Україну
Жовтень 1990 року. Київ. Площа Жовтневої революції — нині Майдан Незалежності. На холодному граніті з’являються перші намети. Молоді хлопці й дівчата з білими пов’язками на головах, із написом «Я голодую», оголошують безстрокове голодування.
Так починався перший в історії України масовий ненасильницький протест — Революція на граніті.
Передумови
Кінець 80-х. Порожні полиці магазинів, багатогодинні черги за хлібом, страйки шахтарів Донбасу.
Комуністична система тріщала, а молодь шукала шляхів змін.
У студентському середовищі зароджуються культурні ініціативи, дискусійні клуби, перші незалежні об’єднання — саме вони стануть ядром майбутнього протесту.
Як народилася ідея
У Львові активісти Студентського братства на чолі з Маркіяном Іващишиним запропонували провести акцію громадянської непокори. До них приєдналися студенти Києва, серед яких Олесь Доній.
План був простий і сміливий — голодування в самому серці столиці.
Готувалися конспіративно: добиралися до Києва малими групами, уникали уваги КДБ, збиралися у гуртожитках і таємно узгоджували деталі.
2 жовтня 1990 року студенти розбили намети біля монумента Леніну — саме граніт площі став символом їхнього опору.
Початок протесту
О 10:30 В’ячеслав Кириленко оголосив початок голодування.
Понад сто студентів відмовилися від їжі, заявивши про свої вимоги.
Це був протест без агресії — лише сила духу, відповідальність і віра у власну державу.
“Ми хотіли показати, що боротьба може бути мирною, але рішучою”, — згадували учасники.
Вимоги студентів
відставка прем’єр-міністра Віталія Масола;
нові парламентські вибори;
відмова від нового союзного договору;
повернення українських солдатів додому;
націоналізація майна КПУ та комсомолу.
Серед учасників — В’ячеслав Кириленко, Олег Тягнибок, Павло Розенко, Анжеліка Рудницька, Вахтанг Кіпіані, Соломія Павличко, Тарас Прохасько.
Акцію підтримали Ліна Костенко, Олесь Гончар, Оксана Забужко, Марія Бурмака, гурти “Мертвий півень” і “Рутенія”.
Після двох тижнів протестів уряд погодився на частину вимог:
прем’єр Масол подав у відставку;
українських солдатів почали залишати в межах країни;
майно компартії передали державі;
новий союзний договір так і не був підписаний.
Хоча парламент так і не розпустили, Революція на граніті стала школою демократії.
Вона довела, що мирний спротив може змінювати історію. Саме її учасники згодом формуватимуть покоління помаранчевих і євромайданівців.
Не забудьмо, з чого починався шлях нашої свободи.
Фото: архів Музею Майдану
