Вони стали на захист, коли це було необхідно
Сьогодні не просто день. Це дата, яку неможливо вписати в сухі рядки офіційних привітань.
Це історія тисяч сердець, які одного дня зробили вибір – не чекати, не тікати, не мовчати.
Ті, хто знімали цивільний одяг і вдягали піксель. Хто брали до рук зброю замість ноутбука, скальпеля чи керма. Хто виходили проти ворога, не знаючи, що буде завтра, але точно знаючи, що без них сьогодні не можна.
Доброволець – не просто статус чи позивний.
Це погляд, у якому – рішучість.
Це голос, у якому – сила.
Це людина, яка першою стає в стрій, коли інші ще вагаються.
Вони не чекали наказу. Вони стали тими, хто тримає цю країну на своїх плечах.
Сьогодні – день, коли варто зупинитися і подумати: як ми можемо підтримати їхню боротьбу? Як можемо стати сильнішими разом? Кожен на своєму місці. Бо ця війна – про всіх нас.
Слава українським добровольцям.
Тим, хто живе.
Тим, хто бореться.
Тим, кого ми ніколи не забудемо.
